Марія МАКУХА

ПОВНИЙ МІСЯЦЬ

Ні сміх, ні плач тут недоречні,
Слова тут зайві і думки –
Я випадаю в порожнечу,
Цілую Біль в подвійні язики.
А місяць – сяюче лице,
Холодна, витягнута нота,
Це Смерттю знесене яйце,
Зависле в телеграфнім дроті…

червень 1998 р.