Оксана МАКСИМЧУК

* * *

Лежимо. Ось і захід ліг.
Наше ложе стає — черлене.
Ти зціловуєш з мене сніг
І дороги зціловуєш з мене.
Ти зціловуєш з мене рев
Обезцілених вирів часу,
І під ликом твоїм і дерев
Щастя.

***