* * *
Оголені плечі під хвилями,
хвилини солоні спокoю.
Схвильований шепіт. Колись ми
убрані у шкіру з лускою
хитались на чорних прибоях
об’ємами риб’ячих тіл.
Я дуже давно не з тобою,
та сни наші — все ще — навпіл.
***
© Оксана Максимчук. Всі права застережені.