+ + +
серп тяжкий і сніп – уже й селяни:
у зерні прозорім – снах рослин
– віл мов ніч – і кури що знесли
місяця яйце на порцеляні
мандрівні слова моїх циганій
пилом пурпуру у вогнянім оранжі
зупинився полк кульбаб і хат
білкою білила – оком сажі –
осінь сходу наступа – мов хан –
се пора плодів – зима зітхань
й споглядання пагорбів – і втрата:
теплих днів і перснів – і трава
запахом зеленки – й зизувато
хтось мигне – а потім що жнива
і пожнив’я – пропищить мишва
на стерні – де ще зерно пшениці
з снів рослин – і з осені й зими –
випало у сни – і колісниці
миготять – змоловши запах тьми
і землі минуле – і з семи
семеро полків стають супроти
білих снів і білої ріки
– і яйце по порцеляні котять –
мандрівні слова – мої полки:
міхи зерен – пригорщі муки
***
© Василь Махно. Всі права застережені.