ПІСНЯ СОЛЬВЕЙҐ
ти вернувся з цих мандрів
як вертаються з герцю
безпритульним монархом
без сідла і коня
хто впізнає тебе
із здороженим серцем
хто тебе прихистить
як не я?
світ не встояв колись
на припоні руки
ти збагнув поміж мерехту
власної свити
це вино задешеве
цей хліб заглевкий
а вітрила забілі
щоб жити
і прибився човном
після всіх круговертей
в обеліски долонь
в тиху гавань зими
сива посмішка сонця
на порозі безсмертя
хто її збереже
як не ми?
21.06.1993
© Ліда Мельник. Всі права застережені.