…НЕ…
Захват губ і долонь — збулося!
В. Стах.
так збуваються сни
незворотно
неждано
не в риму
розбивають вікно
у вокзальнім нічнім безголоссі
мозок сходить із рейок
і завмира між плечима
лиш колеса думок (за інерцією) —
збулося !
захват губ і долонь
і злочинна чужа первозданість
це відречене тіло
не моє
не моє
не моє
сенси догми прокльони
запитань шарудку безнастанність
під язик валідолом
документами під прес-пап’є
в безпорадність вгрузає як в насип
зіжмакана фраза
терпко пахне жага
обгорілих щасливих пустель
це ще можна ковтком
але так
нахильцем
одразу
відчайдушно жадібно
до хрускоту сонць і костей
все!
збулося…
крізь скрегіт заліза і подиху
на уламках зіниць
відіб’ється байдужий лик
тільки біле чоло
як по мармуру різьблене — подивом
зупиня термометр
в сороковій відмітці шкали
все…
збулося?
чи списане було дотла
порятоване наче останній рукопис
із диму
все збулося
лиш через обвуглений злам
захват губ і долонь
неоскаржно
неопалимо
***
© Ліда Мельник. Всі права застережені.