Олеся ЛЯЩЕНКО

КРИМСЬКА ТАТАРКА

1
Ти одягнеш свою мураму
І дозволиш йому мусульманськи
У пропахлу самсами пітьму
Принести золоту цяцьку.

І він сяде навпроти, нудний,
І рукав — облямівка із хіті.
Ти нап’єшся з своєї зурни
І відчуєш під платтям світло.

2
Він поїде зрадливо на Крим,
І там будуть холодні очі —
Наче кульки морської ікри
На стеблинах платної ночі.

Ти сидітимеш мармурово,
Будуть діти любити Ісу
І твій шурхіт земної любові
Чорнотканний на передніссі.

3
І коли тебе крадуть в тринадцять —
Вогкі зорі жорстокі, як діти,
Тихо прийдуть до твого палацу
І розстелять в кімнатах літо.

Затанцюй же нам, східна крулево,
Щоб волосся предивно розквітло.
І залізуть до тебе в черево —
А ти мусиш їх тілом зігріти.

4
Продавати будинок неніжний —
Він везе тебе тепло за руку
Наче горлом украдену пісню.
Поміж губ — біла смужечка звуку.

Він везе тебе — діти слухняні
Розливають нову батьківщину
Замість чаю, і крізь твої рани
Проростає нова дитина.

Він везе тебе — золото грубе
Молоду спокушає шкіру.
В нього теплі тонкі губи,
І він любить тебе без міри.

***

© Олеся Лященко. Всі права застережені.