Олеся ЛЯЩЕНКО

* * *

Холодна тінь, мов профіль у берези,
Стікаюча по стовбурі роса,
Гойдається, немов на пальці безмен,
Над самим яром щільно нависа.

Червоно покотилися шипшини —
Розбите об галявину стегно —
То вечір — блудний син блудного сина —
Стривожився і висадив вікно.

Холодна тінь стіка на голі руки,
На груди без хреста і без причасть,
На стомленість, на підневільну муку —
Смеркання прилипає до зап’ясть.

***

© Олеся Лященко. Всі права застережені.