Тарас ЛЕОНІДОВ

* * *

Верби та клени —
Шепіт зелений,
Що заколисує вкрай;
Захід рожевий,
Схід кришталевий, —
Всюди буяє розмай.

Що це за нахил —
Щастя, що навпіл?
Як же його зрозуміть?
Разом лиш хочу
Пити досхочу
Цього життя кожну мить.

Хвиля застигне,
Пісня прилине —
Затьохкотить соловей;
Все залишаю,
Шлях покохаю,
В мандри піду, мов Еней.

Травень 1989 року.