* * *
на що ти хворий мій будинку
циклопе з божевільним оком
вкрай виснаженого бароко
побiчний потойбiчний синку
ці вертикалі астенічні
ці еркери вугласті всюди
такі сухотно вузькогруді
крізь їх загноєні бійниці
хто що спромiгся був побачить
а ці знеможені ці грати
хто зміг так хтиво відшмагати
що й досі скиглять слізно плачуть
старого міма маска мертва
і лупає очима жаба
чортяк мутантів і химерок
розтанцювався цілий шабаш
та денно й ніщно коло нього
його пантруючи від смерті
сестра тьмяного милосердя
оголена і козлонога
твій льох о то найцікавіше
докладніше то темні справи
то саркофаг не міг же справді
не застрелитись будівничий
павук розмазався по стелі
у розмір кафки чи редона
що тут могло століття тому
готель мабуть ах ці готелі
***
© Ольга Кирилова. Всі права застережені.