ЧИСТА КРИНИЦЯ
Довго шукаю — вірю — знайду,
Там, де стоять на сторожі тополі
Чисту криницю у чистому полі,
Чисту криницю у білім саду.
Роки минають.
Снів не міняють.
Де не поїду, де не піду,
Все мені сниться
Чиста криниця
В місячнім сяйві у білім саду.
Біля криниці на спориші
Вмию обличчя, і руки, і тіло,
І щоб ніколи душа не боліла,
Я окроплю собі рани душі.
Все, що люблю я, усе, що люблю,
Я пригадаю поволі-поволі.
Чисту криницю у чистому полі
Сяйвом вечірніх зірок обіллю…
І пригадаю усе, що люблю.
***
© Надія Кир’ян. Всі права застережені.