ПРИСВЯТА
Д. Чередниченкові — редактору
моєї першої збірки
з нагоди 30-ліття невиходу в світ
Не вийшла в нас збірка ні перша, ні друга,
Але я в ту пору знайшла собі друга.
Хоч видати книжку тоді не дали,
Та пісню свою ми однак зберегли.
„Роса на крилі” не побачила світ,
Та ми не спинили до сонця політ.
Росою виблискує біле крило —
Між нами підлоти і зрад не було.
Легенько кружляють думки в голові
І ми іще, Дмитре, їй-Богу, живі.
Нехай за водою спливають роки —
З джерел витікають чистіші струмки.
До хат українських летять ластівки —
І прийде весна в Україну таки!
***
© Надія Кир’ян. Всі права застережені.