ЛІТОПИСАННЯ ЗИМ
1.
Літо — жарти за Фрейдом —
Яблука рясно вродили.
Ти зриваєш гарячі плоди —
Наливатися соком.
І стаєш на голову вищим,
І тобі додається сили
Від нудьги золотої цілунків.
Немов ненароком
Це чиясь підсвідомість
З очима небес ренесансних
Розливає щедроти
І вина старих бажань,
І голубить, і губить
Юнок, що просять безчасся,
Що снігами жалю
На долонях твоїх лежать.
Це чиясь підсвідомість
В засмазі квітневих воєн
Спочиває від зброї,
Від пилу з-під крил ворон.
Ти веселий, мов цар,
Ти серпневого лику достоєн, —
Відпускаєш на вітер
І здобич свою, і полон.
І лишаєшся сам —
Впізнавати земель північних
Поклик здалеку сивий
І сильний, немов оберіг.
Тоді сонячне люсто
Розколюється на свічі —
Засвітити найдовшу,
Найлегшу з твоїх доріг.
***
© Оксана Куценко. Всі права застережені.