* * *
місяць згублених речей
місяць згубних уречевлень
той що шибу пропече
повноликий та печерний
той що вибухне плачем
в опівніччі — порятунком
віддаю своє плече
під тонкі зі сну цілунки
ми страждаємо на щем
ми страждаємо на втечу
а у місті під дощем
порожнеча
порожнеча
то й не дивно
що — ущент
цілий світ —
одним акордом
від мізинців до очей
я — тобі
і диким ордам
***
© Оксана Куценко. Всі права застережені.