* * *
Проти ночі стаємо темнішими —
Грішна суть і освідчення вовчі.
До очищення ранком,
до сліз,
до цвітіння лілей…
Доки місяць в дуплі
голосіївську білку лоскоче,
Доки стигнуть росою
зорі в серпневих травах —
Нам відома печаль,
що лягає листям зів’ялим
На примерзлі і жадібні плечі
осінніх алей.
***
© Оксана Куценко. Всі права застережені.