Оксана КУЦЕНКО

* * *

Проти ночі стаємо темнішими —
Грішна суть і освідчення вовчі.
До очищення ранком,

до сліз,

        до цвітіння лілей…

Доки місяць в дуплі

 голосіївську білку лоскоче,

Доки стигнуть росою

    зорі в серпневих травах —

Нам відома печаль,

що лягає листям зів’ялим

На примерзлі і жадібні плечі

     осінніх алей.

***

© Оксана Куценко. Всі права застережені.