* * *
Взустріч розкриті очі —
Крила якоїсь птахи.
Ніжно і так пророче
Тілом повзуть мурахи.
Я відбиваюсь в тобі
Срібним лиманним блиском,
Сіллю на твому лобі
І атмосферним тиском.
Всесвіт благає жити,
Тихо стіка в зіниці
Й білі цілує квіти —
Міцно, до полуниці.
***
© Ніна Кур’ята. Всі права застережені.