Ніна КУР’ЯТА

* * *

І приходили в гості звізди,
Затуляли руками лиця

К. Калитко

і приходять у гості звізди
й зазирають у наші лиця
сновигає по снах залізом
кучерява моя столиця

тихо ронить на землю пасма
що не втримались на деревах
скупо сіяли — вродить рясно
і в думках і в природі — рейвах

сни блукають по віях сонних
я з тобою неначе сонях
що на землю насіння ронить
і піти ніхто не боронить

але в землю коріння вгрузло
ніби хтось зав’язав нам вузол
не питаючи нас про масті
чи що думаємо про щастя

***

© Ніна Кур’ята. Всі права застережені.