* * *
ти восени народився —
веселий Гамлет
осінь лишилася в твóїх очах
десь поруч
жмакала вперто днів жовто-сірих
пергамент
всім порам року осінь
давала фору
я народилася не у сніги
не в січні
і не тоді коли землю хапає
квітень
я народилась коли візерунки
вічні
тихо втікають з дерев не лишаючи
сліду
тоді коли плаче зима кульгава
бо милиці в неї тануть
і відчуває стара і хвора
відхід її дуже близько
я пасербиця весни читаю
твóїх очей пергамент
поміж осінніх узорів
хочу свою залишити риску
***
© Ніна Кур’ята. Всі права застережені.