Костянтин КОВЕРЗНЄВ

* * *

не руш
я п’ю твої квіти
цілую твої осяйні пелюстки
і паніматка в строї Еви
невламна
скупа на слова
од голосу дрижить стеблом
і моє щастя
обростає салом
тиняється по товаришах
я склав тобі молитву
й заклав тобі життя
а ти омана —
фікція
ти ні чорта не варта
гола правда
і носії твоєї інформації
підступно
закрались у мої вуста

***

© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.