Костянтин КОВЕРЗНЄВ

Три вірші

1.
птахи ледве втримують на своїх крилах
міріяди тонн повітря
безживного немов лезо бритви
яким я порізав сьогодні собі підборіддя
без певної причини
не хочеться ні про що думати
з радіо ллється музика
ніби хтось зосереджено гризе сухар
і все відбувається сьогодні а не вчора
у квадратових вікнах коливається світло
геть скрізь куди не піткнуся
я знаходжу сліди свого перебування

2.
коли я повірю в Його любов
то стану беззахисним як немовля
тісто повинне нагадувати густу сметану
коржі слід пекти за високої температури
нехай усі люди набивають гарячим тістом свої животи
і стають невситимими посланцями Бога живого
і лише мій корабель оточений морем з усіх боків
буде черкатися об хвилі бортами
аби виправдати їхнє існування

3.
. . . . . . . . . .

***

© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.