Костянтин КОВЕРЗНЄВ

* * *

у так званій зоні відпочинку
опрозорені рукомесла
звичка жити поза часом
все що я заберу з собою
лічба діб
кохання з одчаю
розпатрані животи риб
лежать на дивані
у візерункові білої крови
великі опуклі голови
іще дихають гарячими ротами
іще трохи останнього задоволення
і я запрошу тебе їсти
поживну страву
сьогодні рибний день
і останній присуд
у зубах застрягатимуть кістки
нашої любови

***

© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.