* * *
людина без споминів
просить води
моя печаль до біса болить
дитячі ігри
шабаш відьом
стріли летять
в рядно і сито
неначе вперше вгледіти
переповнений ущерть
безголовий місяць
без споминів і снів
так само мучить спрага всіх
хорих і здорових і таких
що їм відомий
смак прожиття
на чотирьох вітрах
пакет вина
і Божий страх горбатий
похилений оспалий
він згадує дитинства друзів
і що робити
як усі їхні лиця зітерті?
тільки бігти навпростець
шукаючи дитинства смерти
***
© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.