* * *
зайнявся спів
і заснував порядок
тут чапля наллята ставком
хвиля долає згуки
цілого тіла мертвих садів
повзе і виринає з темряви
клекіт у каяття багна
снопи чернечих поглядів
вертають із вечірки
де ти живеш? де ти?
де безконечна втома
жовтавих бухт
палає відпочинком?
ми спатимемо в
темних сховах
нашого будинку
уламки кораблів
стримлять з усіх щілин
і небо обезболює стосунки
чи бачиш ти
когось поперед себе?
я не знайшов собаки
і майже приручив кохану
майже
як засинаємо у потаємних сховах
мене ковтає рабство
і вже не смію повернутись
але втікаю знову
аби себе втопити між уламків
розбитих кораблів
і заснувать порядок
***
© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.