* * *
се не є мій дім
але в нім живе наша родина
і собака заховалась під стіл
вона хоче
бути покараною
аби потім винувато-віддано
зазирати в очі хазяїна
себто в мої очі
і кожен згук
спруженим повітрям
темрявою перед світанням
несилою книжкових полиць
знайомий до нестями
і геть усе знане мені
розбуркує м’язи
кепсько
незграбно
житло своє пестить пес
найбільшого ворога
найкращого друга
живиться поріг слідами
себто твоїми і моїми ногами
в чужому взутті
***
© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.