Костянтин КОВЕРЗНЄВ

* * *

зажевріла надія
розмова суцільна
прозора льодинка
дивилася в руку
наче до вогню зазирала
легковажний як перед
початком чогось нового
той хто хотів задихнутися
твоїм попелом
зазирав у щастя
немов би у великий екран
що вказує час температуру
і пропонує рекляму
пральних порошків
розчавлений вуж
що не міг заподіяти шкоди
у клубку машкари
вів стежечкою крізь папороть
ковчег хитався
крига розтоплювала страсті
у квітах гойдалось мертве тіло
було так радісно як перед
початком чогось нового

***

© Костянтин Коверзнєв. Всі права застережені.