Костянтин КОВЕРЗНЄВ

* * *

нехай iснує повiтря
ось про що я подумав
але було пiзно
кисень атакував мої легенi
кiстки зайшли в суглоби
i вони помирилися
вiдбулося те чого не могло бути нiколи
i люди почали пiдозрювати
що вони теж кощавi
бо не вмiють глядiти на сонце
довго i пильно
наче останнiй раз
кляте повiтря
ковтнути

***