Костянтин КОВЕРЗНЄВ

КОЛИСКОВА ДЛЯ САМОГО СЕБЕ

застигнуть поразки i перемоги
мишка туману забiгає
по обличчях долин
немає тривоги
яка повинна бути вiд того
що мої батьки
звичайнi чоловiк i жiнка
я навiть не поворухну губами
середина освiтленого начиння
воскресне
чотири рази
закрадеться думка
про вiдлуння битою цеглою
снiгу в серцi
i здаватиметься навiть
що мiсяця не зберегти
чотири рази
зав'януть iкони на всiх деревах
аж тiльки тодi я засну

***