Костянтин КОВЕРЗНЄВ

РАДIСТЬ

забування вихоплене з митi чистої пам'яти
запалало червоними цеглинами струсу
i покришилося у мозок води
i якщо iшли кола
то ми їх називали кругами
за всiма правилами день
вiдрiзняється вiд ночи
лише перебiгом забування
вдень я засвiтив цiле мiсто
а вночi поховав його
заплакав i засмiявся

***