Костянтин КОВЕРЗНЄВ

ПОВЕРНЕННЯ СПОКОЮ

вертаюся на пiвнiч
з думкою про пiвдень
мед роздирає пелюстки
душа здригається в омлавi
сум'яття розрiзняє бiль
на доторк i вуста
на серце i судини
щаслива мить
червонi ягоди
що злизанi з долонi
вертаюся на пiвнiч
без пам'яти без совiсти
спокiйний

***