Костянтин КОВЕРЗНЄВ

ВЕЧЕРЯ ПIСЛЯ РОБОТИ

ця жадiбнiсть не простягається далi румовищ рогiз
на глибоку мiсцi польоту
i навiть серед усiх безсоромних
ця жадiбнiсть не розпросториться швидше за вiтер
остання щука з водоймища мого поклонiння
дивиться остеклим оком на столi в електричному блиску
на людей яких вподобала

***