Марія КОВАЛИК

КРОК НА…

Дай мені руку
барокове щастя міста.
Ця забава велична,
та тільки для них –
не для нас.
Відкрий щось нове
в парфумованих настроях листя.
Забудемось двоє. На час.
Лиш на час.
Немає рятунку для них –
не для нас.
Наш час – невимірний.
Ніхто ще нікого не знає.
Пісочний годинник – він зрадник,
бо має
властивість як ми –
забувати про час.
Погаси ліхтарі
барокове щастя міста.
Готичні серця запалають
без них.
Квітковий салон
у центрі самого міста.
Подай мені руку
готичного спогаду крок.

***

© Марія Ковалик. Всі права застережені.