НА ПЕРОНІ
1
Колись було кохання і надія,
Тепер в минуле линуть поїзди,
І на гучнім пероні я німію, —
Прощаюсь я з тобою назавжди.
Приспів:
На пероні, на гучнім пероні
Життя минає, як минає мить.
Холодний вітер в посивілі скроні
Про щось забуте тихо шелестить.
На пероні, на гучнім пероні,
Де грають сурми болісних прощань,
Кудись несуть золотогриві коні,
Де вже нема розлучень і чекань.
2
Чекання що, чекання ще не горе.
А зустріч, хоч відбудеться, хоч ні —
Стоять між нами почорнілі гори,
Але надія світить у пітьмі.
Приспів.
3
Вже тричі листя загубили клени,
Їх тричі змила часу течія,
А ти завжди світитимеш для мене,
Як зірка незбагнена, нічия.
Приспів.
***
© Лариса Коваль. Всі права застережені.