* * *
Блукає вечір. Дощ раптово вщух.
Зимовий дощ у новорічне свято,
І мій старий зелений капелюх
Принишк, зіщуливсь, мов трава зім’ята.
Я чую: виграє акордеон
Поблиз універмагу “Україна”.
Там вміє пес вставати на коліна, —
Голодний надвечірній моціон.
То грає жінка, а була ж — красуня,
І повниться торбиночка грішми,
Стрибає пес, чекаючи ласунків,
І плаче кольоровими слізьми.
Кружляє пес на мокрому асфальті,
А музику оту ніхто не слуха,—
То рік старий в наш дім забив пенальті,
А рік новий вже нашорошив вуха.
***
© Лариса Коваль. Всі права застережені.