Олесь КОРЖ

* * *

Вітрило зогнило
і грузнуть у мулі весла
і твердість небесна зростає
і сила тане
тільки мудрості досить
колись
небо стане рурою
колись на білому дні
през люди лягає снігом
і дім далеко
всі зорі чужі
світила скрегочуть залізно
на цьому небі
це гіперборея
вода загуса
і повітря наповнене
пір’ям
до берега тільки піна
ліси войовничі на березі
я часто надвечір чую
як тіні між лип
шепочуться

***

© Олесь Корж. Всі права застережені.