Оксана КОПАК

РЕВНОЩІ

Мої плечі так ніжно і п’янко
цілувала бузкова галузка.
Ми гуляли з тобою садочком,
молодик задрімав між дерев.
Заглядала у вічі нам нічка,
але так несміливо і просто
цілувала тремтяча галузка.
Ти ж покірно тоді промовчав.

26.09.1993 р.