* * *
Ти мені не вір,
Як прийду просить
Ще по цій траві,
Вже по тій росі.
Коли звичний сенс
Затопила фальш,
Коли звівся секс
На занудний фарс.
Ти мені не вір,
Як припруся в дім
Ще по цій мокві,
Вже по тій руді.
Ти не вір дарам,
Котрі з-під поли,
І не жди добра,
Якщо очі злі.
Бо ж насправді – бруд
Цей блискучий сніг.
І коли помру
Ти не вір мені.
***
© Вікторія Климентовська. Всі права застережені.