* * *
Є різні рівні сприйняття.
Поклич мене на той,
ізвідки бачиться життя,
мов іграшка. Лото.
В якій піщинок і зірок
єднає спільний круг,
і кожен рух, і кожен крок –
то справа наших рук.
Яка б не трапилась пора,
а правилам не зрадь:
і гордість – гра, і горе – гра,
і не рахуймо втрат.
За роком рік, за рядом ряд –
і шлях, як нотний стан.
Я так, як ти, не вмію грать,
але натхненням стань.
Ріка – рука усе біжить,
а мить – дзвінка сльоза.
Я так, як ти, не зможу жить –
Я спробую сказать.
***
© Вікторія Климентовська. Всі права застережені.