БАХ
Свiтло згасло.
Стислись губи.
У минуле рине час.
Мить iще —
i срiбнi труби
крiзь вiки з'єднають нас.
Мить iще —
і в залу ллється,
поглинаючи ефiр,
велич духу,
пломінь серця,
всепроникний зiр.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.