Валерій КИКОТЬ

БАХ

Свiтло згасло.
Стислись губи.
У минуле рине час.
Мить iще —
i срiбнi труби
крiзь вiки з'єднають нас.

Мить iще —
і в залу ллється,
поглинаючи ефiр,
велич духу,
пломінь серця,
всепроникний зiр.

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.