Валерій КИКОТЬ

ТИ ЧЕКАЙ!

Ти чекай…
Я прийду.
Розітну смуток твій блискавицями
І громами печаль розтрощу,
Запалю світлу радість зірницями,
Сліз нікому твоїх не прощу.
Я поет.
Тому знаюся з грізною бурею,
Маю дружбу з шаленими зливами,
І тобі вже не бути похмурою,
І не будемо ми нещасливими.
Ти не вір.
Ти не вір дням сирим і захмареним,
Довгим сірим ночам затуманеним,
Я прийду, і розсіється марево
Тяжким відчаєм снів одурманених.
Принесу.
Принесу тобі далі я зоряні
І світанки рожеві замріяні,
Принесу своє серце нескорене,
Сонцем палене, вітром овіяне.
Ти чекай…

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.