В ПОТЯЗІ ДОВГИХ ДНІВ
В потязі Москва-Владивосток
Мій сусіда стомлений сопів.
Чувся гомін, регіт, стогін, спів,
Пробивався приязні росток.
В потязі, де довгі-довгі дні,
Скупо пригощав кедровий бір,
Cивий заколисував Сибір
У своїй молочній пелені.
В потязі, що з місця й часу зник,
Дзеленчав порожній вже бокал,
Годував нас омулем Байкал,
Плакав на похмілля провідник.
Мов сніги в хабаровському полі,
Що ховають злаковий листок,
Пропливали різні-різні долі
В потязі Москва-Владивосток.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.