НОША
Дрібниця часом випаде із рук,
Нагнешся підібрати і на брук
Посиплеться вся решта ноші теж —
Суть крайнощів відразу не збагнеш.
І щоб не розгубити на шляхах
Предмета жодного, що в думах, у руках
І в серці є для себе й для людей —
Сильніше тиснеш ношу до грудей.
Але вона уперто вниз повзе,
І сядеш ти розгублено, і все
Серед дороги візьмешся збирать,
Щоб спробувати заново піднять.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.