РАНКОВА ПІСНЯ
Любов завела тебе, мов золотий годинник.
Акушерка ляснула тебе по п’ятках і твій крик
Зайняв своє місце серед стихій.
Наше відлуння вітає твій прихід. Новий шедевр.
На музейному протязі твоя нагота
Затінює нашу безпечність. Ми навколо тебе мов стіни.
Я твоя мати не більше
Ніж хмаринка, що переливається в дзеркало й відбиває
Своє повільне зникнення в руці у вітру.
Цілу ніч твоє дихання, мов метелик,
Блимає серед рожевих троянд. Я прокидаюсь послухать:
Чую колихання далекого моря.
Твій плач — і я сповзаю з ліжка, мов корова, важка і ряба
У своїй вікторіанській нічнушці.
Твій ротик відкритий, мов у кошеняти. Квадрат вікна,
Біліючи, ковтає свої бліді зірки. Тепер ти намагаєшся
Взяти пригорщу звуків:
Чисті голосні піднімаються мов повітряні кульки.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.