Wystan Hugh Auden (1907–1973) в перекладі В. Кикотя

КУЛЬТУРА ПЛЕМЕНІ ЛІМБО

На думку туристів, плем’я лімбо
На перший погляд, на нас майже не схоже,
Помешкання їх практично охайні,
Годинники йдуть майже як наші,
Їжа майже апетитна, але ніхто
І ніколи не бачив їхніх дітей.

В говірці лімбо, порівняно з нашою,
Є більше слів з тонкими відтінками,
Що означають усілякі там “ледь-ледь,
Ні те ні се, щось на зразок і майже,
Ледь більше або менше, близько чогось…”.
Займенники всі там безособові.

В легендах лімбо лицар і дракон,
Погрожуючи шаблею й зубами,
Промахуються десь на волосину,
Смерть з юнаком зустрітися не може:
Вона пройшла раніше, він пізніше,
Гаман чарівний власника згубив.

“Отож, — читаємо в кінці, — царівна
Й царевич майже-все-іще-у шлюбі…”
Звідкіль, чому у них така
Є до неточностей любов? Можливо кожен
З лімбо зайнятий самопізнанням?
А сам напевне знаєш — хто ти є?

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.