ЛЮБЛЯЧИЙ БІЛЬШЕ
Я знаю: зіркам у небесній імлі
Байдуже, чи є я на цій землі.
А може безстрасність таких величин
Добріша за пристрасть людей і тварин.
А що як зірки закохались би в нас,
А ми б не знайшли вгору глянути час!
Образи не маю, бо знаю одне:
Хай більше любитиму я, ніж мене.
І я, шанувальник зірок, зокрема, —
Хоча їм до мене і діла нема, —
Тепер, коли бачу їх, ні, не скажу:
Без зірки цієї не свій я ходжу.
І раптом би зорі спостигнула смерть, —
Дивившись у небо, спустошене вщерть,
Я б звикнувся з тим, що вона нежива,
На це хоч пішов би не день і не два.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.