Валерій КИКОТЬ

* * *

Вернувся на землю я знов,
Вже серце моє не болить,
Я знаю, що може любов
І кожна рокована мить.

Хай змінює світло пітьма —
Спричинює сонце грозу,
Й на світі нікого нема,
Хто б витер назавжди сльозу.

У цей світ і в той вірю я,
Обидва мені не чужі —
Букет сніжно-білих троянд
Я лишу на їхній межі.

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.