* * *
Я б не тратив життя на вокзали,
Я б себе не тягнув силоміць,
Чом раніше мені не сказали,
Яка сила у мене і міць!
Я б спокійно долав свої вали
І не ранивсь об думи-ножі,
І, напевно б, не так ґвалтували
Мене істини дикі, чужі.
І поставив би вічну печатку
На печалях і сумнівах я,
Якби знав від самого початку,
Що дорога ця дійсно моя.
***
© Валерій Кикоть. Всі права застережені.