* * *
Любов — іще не все: не їжа, не вода,
Не спочин змореним, не дах в лиху негоду;
Коли спіткала в морі десь біда —
Не пліт вона, не рятівна колода;
Повітря не замінює любов,
Яке легені жадібно вбирають,
Кістки не зрощує, не очищає кров;
Але без неї іноді вмирають.
Можливо, так, колись, в часи складні,
Знесилена від муки і від болю,
Полегшено, за спокій день при дні
Твою любов віддам я мимоволі,
Чи пам’ять про цю ніч в торговий ряд
Знесу за хліб. Можливо. Та навряд.
***
Love is not all: it is not meat nor drink
Nor slumber nor a roof against the rain;
Nor yet a floating spar to men that sink
And rise and sink and rise and sink again;
Love can not fill the thickened lung with breath,
Nor clean the blood, nor set the fractured bone;
Yet many a man is making friends with death
Even as I speak, for lack of love alone.
It well may be that in a difficult hour,
Pinned down by pain and moaning for release,
Or nagged by want past resolution's power,
I might be driven to sell your love for peace,
Or trade the memory of this night for food.
It well may be. I do not think I would.
© Переклад Валерія Кикоть. Всі права застережені.