Валерій КИКОТЬ

* * *

…білокамінна хата —
розкішний дім,
сад… — яблунь і вишень багато,
гараж — авто, певно, в нім.
Дітвора гомонить при дорозі,
вулики… — бджоли гудуть,
господиню зустрів на порозі.
“Дасте пити…?” — далека ще путь.
“Дуже дякую…” — кухоль вертаю,
сум… розгледів в очах аж тепер.
“Де ж щасливець, що рай оцей має?”,
“Чоловік… — недавно помер”.

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.