Валерій КИКОТЬ

ОДНА ЗАБУТА ПІСЕНЬКА

вона прокидається
вона потягається
вона позіхає
і встає
вона умивається
вона фарбується
вона розчісується
і каву п’є

а в очах її порожнеча
а в очах її порожнеча

ти добре знаєш
ти впевненість маєш
її кохаєш
кохаєш без меж
й тому гадаєш
й тому вважаєш
вона тебе
кохає теж

та в очах її порожнеча
та в очах її порожнеча

ні смішинки
ні сльозинки
ні льодинки
ув очах

ув очах її порожнеча

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.