Валерій КИКОТЬ

* * *

Чи стане сил убить себе й зачать?
Хоча і пройдено вже більше половини,
Прости, мій Боже, всі мої провини,
І дай снаги все заново почать.

Я чистим аркушем у муках мушу стать,
Бо голоси вже чую звідусюди,
Я наберу повітря повні груди —
Я аркуш білий — чим не благодать!

***

© Валерій Кикоть. Всі права застережені.